Safe connection
COMMUNICATION PLATFORM
dedicated to safe sex, active life style and HIV/AIDS
УвійтиРеєстрація

Реєстрація необхідна для нарахування поінтів та їх подальшого обміну на безкоштовні презервативи.
Реєстрація також необхідна для участі у Чаті з Зіркою.
Маючи реєстрацію, ти маєш можливість першим дізнаватися про всі акції та заходи, що проводяться в рамках проекта Safe Connection.

Для участі у форумі та спілкування в чаті з експертом реєстрація не обов’язкова та залишається на твій розсуд.

Чекаємо на тебе в ком’юніті Safe Connection!
Усі статті

Діти та ВІЛ/СНІД

В останнє десятиліття спостерігається суттєве збільшення числа ВІЛ-інфікованих жінок дітородного віку. Така тенденція призвела до зростання кількості дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками.
За даними ВООЗ, щороку в світі народжується 600 000 ВІЛ-інфікованих немовлят, у дітей СНІД є однією з 6 найбільш поширених причин смерті.
Ризик перинатального зараження дитини, народженої ВІЛ-інфікованою матір’ю, складає від 20 до 50 відсотків в залежності від географічного регіону, в зв’язку з чим проблема ліквідації передачі інфекції від матері до дитини залишається гостро актуальною. Наразі велика кількість науково-дослідних груп знаходяться в пошуку безпечної, нетоксичної, доступної альтернативи антиретровірусної терапії.
Розвиток ВІЛ-інфекції у дітей проходить інакше ніж у дорослих. Це є суттєвим і для догляду, і для лікування дитини.
У немовлят, інфікованих ВІЛ під час вагітності чи пологів, розвиток ВІЛ-інфекції може проходити швидше, і без лікування досить великий ризик того, що дитина серйозно захворіє вже в перші роки життя.
Також ВІЛ-інфіковані діти повільніше розвиваються і статеве дозрівання у них починається пізніше, однак в цілому ВІЛ-позитивні діти розвиваються нормально. Як і для дорослих, головні аналізи для дітей, що живуть з ВІЛ, - імунний статус та вірусне навантаження. Однак у дітей імунна система сформована не до кінця, тому і результати цих аналізів у них відрізняються від результатів у дорослих.
У ВІЛ-позитивних дітей вірусне навантаження може збільшиться до надвисокого рівня (більше 1 мільйону копій/мл) і поступово знижуватися протягом перших років життя. Точну причину цього явища поки не вдалося визначити. Це відрізняє дітей від дорослих, чиє вірусне навантаження в нормі знижується до відносно низького рівня (близько 20 000 копій/мл) протягом перших місяців після інфікування ВІЛ.
Використовуючи аналіз на імунний статус та вірусне навантаження можна отримати уявлення про розвиток захворювання у дітей, хоч це значно складніше, ніж у дорослих. Лікарі розраховують ризик того, що дитина захворіє, враховуючи вік, імунний статус та вірусне навантаження.
Антиретровірусні препарати можуть використовуватися для лікування ВІЛ-інфекції у дітей. Хоч їх дія для дитячого організму не так вивчена, як у дорослих, наразі існує чимало даних про це. Менше з тим, як і у дорослих, у дітей терапія може бути пов’язана з неприємними побічними діями і для її ефективності терапію необхідно приймати правильно.
Антиретровірусна терапія має призначатися дітям до того, як їх імунна система буде сильно пошкоджена і вони стануть вразливими перед серйозними, смертельно небезпечними хворобами. Для дорослих цей момент зазвичай приходить за імунного статусу нижче 200 клітин/мл. Для дітей цифри можуть бути іншими. Для дітей у віці до 12 місяців, імунний статус 750 клітин/мл дорівнює «дорослим» 200. Для дітей від року до п’яти – ця цифра складає 500 клітин/мл. Після шести років, як і у дорослих, про серйозне пошкодження імунної системи говорить імунний статус від 200 клітин/мл і нижче. Деякі лікарі використовують в якості основного орієнтиру відсоткову кількість клітин.

Нещодавно американські вчені з Інституту вакцин при університеті Дьюка вперше виявили в грудному молоці речовину, яка захищає немовлят від зараження ВІЛ-інфекцією. Виявилося, білок грудного молока тенасцин-С (TNC) зв’язує і нейтралізує небезпечний вірус, захищаючи тим самим немовлят від потенційного ризику зараження.

ВІЛ-позитивні діти можуть жити нормальним і, за адекватного лікування, здоровим життям. Менше з тим, як і ВІЛ-позитивні дорослі, в житті вони часто лишаються один на один з відчуженням суспільства, переживають сум, втрати, бояться хвороби і смерті. Не існує однозначної відповіді щодо того, як допомогти дитині пережити ці труднощі. В більшості випадків батькам знадобиться допомога соціального працівника або психотерапевта, який спеціалізується на роботі з дітьми. Окрім психологів, інші спеціалісти, наприклад, лікарі, медсестри, можуть виявитися опорою для ВІЛ-інфікованої дитини.