Safe connection
COMMUNICATION PLATFORM
dedicated to safe sex, active life style and HIV/AIDS
УвійтиРеєстрація

Реєстрація необхідна для нарахування поінтів та їх подальшого обміну на безкоштовні презервативи.
Реєстрація також необхідна для участі у Чаті з Зіркою.
Маючи реєстрацію, ти маєш можливість першим дізнаватися про всі акції та заходи, що проводяться в рамках проекта Safe Connection.

Для участі у форумі та спілкування в чаті з експертом реєстрація не обов’язкова та залишається на твій розсуд.

Чекаємо на тебе в ком’юніті Safe Connection!
усі публікації

Сексуальність українців в минулі століття

0
Микола Пимоненко, "Суперницi" ("Біля криниці"), 1910 рік

Про те, як йдуть справи з сексуальністю жителів України зараз, ми знаємо на власному досвіді. Про те, як це було в XIX столітті і раніше, можна дізнатися з книги «Тілесність і сексуальність в традиційній культурі українців».

Її автор Ірина Ігнатенко, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, збирала дані для книги те що називається «в польових умовах» в різних регіонах України, повiдомляє ILIKENEWS.COM

Книга вийшла восени минулого року.  Праця являє собою історико-етнографічне дослідження про найбільш табуйованих сокровенних сторонах традиційної української культури.

Нижче наведенi цитати авторки про її книгу.

Розповiдаючи про матерiал з книги, Ірина каже, що жiнка майже завжди була заручницею усіляких заборон чи, навпаки, примусів - залежно від стану свого тіла.

- Мова далеко не лише про зберігання цноти до шлюбу, як нам сьогодні уявляється. Зараз нікого не дивує і не лякає таке нормальне фізіологічне явище як «менструація», та саме з ним у позаминулому столітті були пов’язані численні заборони і забобони, як то обмеження «в ці дні» на участь у родинних обрядах, відвідування церкви, виконання певної роботи, приготування певних страв. Порушення цих правил вважалося великим гріхом і пояснювалось «нечистотою» жінки.

- Про місячні замовчували лише молоді дівчата, звісно, без засобів гігієни це було далеко не естетичним видовищем. А заміжні жінки не приховували свого стану й досить часто ходили з плямами на сорочці. І не тому, щоб громада була в курсі, коли в неї «це», а щоб, коли в когось в родині, приміром, дитина захворіє, ті не гадали: хто ж то на хрестини прийшов з місячними? Всі вірили, що жінка в такі дні приносить біди, хвороби, невдачі, поганий врожай тощо.

- «Комора» - це позбавлення молодої цноти під час весілля (не плутати зі шлюбною ніччю). Наречених перевіряли на сторонні гострі предмети, закривали у коморі на 5 – максимум 30 хвилин і чекали на результат під дверима. В цей же час усіляко їх підганяли і співали обрядові пісні, які тепер можна відшукати у збірках «сороміцького» фольклору.

Бувало й так, що наречений не міг виконати свого шлюбного обов’язку, не виходило у нього - аж до плачу. В такому разі на допомогу йому приходив дружко. Це підтверджує цілий ряд цитат з праць дослідників минулого і позаминулого століття на кшталт «молодий здрехвіть, то дружок спользуєця моментом».

Інший варіант розвитку подій – сама молода чи свахи «здобувають калину» просто руками. Жінка не належала не лише собі, але й своєму чоловікові. Вона була власністю родини чоловіка і сільської громади, яким здобування крові і її демонстрація було важливішим, ніж перший секс молодих та й, взагалі, те, хто в неї буде першим чоловіком.

- Здорова українська жінка народжувала чи не щороку. Це дуже виснажувало організм. Як правило, заміжні жінки завжди народжували, тому що переривання вагітності несло за собою великий ризик смерті. А от молоді дівчатка, які вскочили в халепу, могли позбавитись дитини за допомогою внутрішнього втручання в тіло веретена або гусячого пера. Зрозуміло, що плід пошкоджувався, та йшло зараження самого організму. Часто-густо після таких маніпуляцій дівчина помирала.

- В ряді регіонів була поширена практика «спільного спання». Парубки цілеспрямовано розбещували дівчат, користуючись їхньою необізнаність про статевий акт, добре розуміючи, яку шкоду (чи навіть долю) завдають дівчині, і що наслідки для неї можуть бути трагічними.

Серед моїх «польових» матеріалів зустрічаються розповіді чоловіка про розбещення дівчат їхньою компанією хлопців, як вони з друзями обирали дівчину, «піддурювали», а потім по черзі до неї ходили, погрожуючи розголосом. З цього, принаймні, зрозуміло, що теперішній потяг молодих хлопців до «багатого» дошлюбного сексуального досвіду має глибокі корені.
Книгу кандидата історичних наук, доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірини Ігнатенко можна придбати в книгарні «Є».

Джерело ILIKENEWS.COM

наверх