Чи можуть гормони привести до ожиріння?

Багато з нас знають, що їмо ми надто багато, або не робимо достатньої кількості фізичних вправ, але багатьох здивує той факт, що існує загальна гормональна проблема, яка пояснює, чому люди відчувають труднощі з втратою ваги - резистентність до інсуліну.

Інсулін є гормоном, який контролює одночасно вміст глюкози і жировий обмін в організмі. Згодом високі рівні інсуліну в крові можуть викликати резистентність до інсуліну, що і пояснює нездатність конкретної людини схуднути, незалежно від того, скільки він їсть і скільки фізичного навантаження відчуває.

Стійкість до інсуліну є клінічним станом, при якому інсулін - гормон, що виділяється підшлунковою залозою з метою контролювати рівень глюкози в крові, - більше не працює так само ефективно, як повинен. Згодом численні фактори, в тому числі дієти з високим вмістом оброблених вуглеводів, відносно малорухливий спосіб життя і часто - генетика, призводять до того, що інсулін стає все менш і менш ефективний при обробці глюкози, яку ми споживаємо в харчових продуктах з вмістом вуглеводів, таких як хліб, крупи, фрукти, цукор.

Коли інсулін не працює належним чином, організм змушений виробляти більше і більше інсуліну, щоб обробити ту кількість глюкози, яку ми споживаємо в їжу з метою підживити м'язи і мозок. І чим вище кількість інсуліну, що циркулює в організмі, тим важче стає тілу спалювати жир. Це означає, що, якщо у вас є резистентність до інсуліну, ви можете їсти виключно здорову їжу, займатися спортом, але насправді просто фізично не бути в змозі схуднути. Адже інсулін є центральним регулятором глюкози і обміну речовин в організмі.

Ознаки резистентності до інсуліну

Оскільки резистенція до інсуліну накопичується протягом багатьох місяців, а то й років, то ознаки і симптоми спочатку можуть бути ледь помітними. Втома - перша ознака того, що глюкоза не приймаються клітинами тіла так ефективно, як повинна.

Мабуть, найбільш потужним ознакою резистентності до інсуліну є спосіб, яким жир відкладається на тілі. Жир "накопичується" навколо живота, тому жінки (і чоловіки) з важкою формою резистентності до інсуліну мають великий живіт.

Що робити

З точки зору способу життя, іронією є те, що стандартні дієти з низьким вмістом жирів і високим вмістом вуглеводів (з вживанням цільнозернових і фруктів), можуть посилити резистентність до інсуліну і привести до підвищення ваги. Чим більше інсуліну циркулює в організмі в певний момент часу, тим менше ймовірність, що організм буде спалювати жир. З цієї причини люди з резистентністю до інсуліну повинні їсти їжу з високим вмістом білка і помірним вмістом вуглеводів.

Це не означає, що вуглеводів зовсім не можна їсти, - просто необхідно поєднувати їх з багатими білком продуктами, такими як яйця, риба, м'ясо, молочні продукти, горіхи. Це гарантує, що організм отримав невелику кількість вуглеводів, що, в свою чергу, допомагає регулювати вивільнення інсуліну, в той час як білки допомагають підтримувати нормальну вагу і забезпечують необхідними поживними речовинами (хорошими жирами, кальцієм, залізом).

В цілому, резистентність до інсуліну є клінічним захворюванням, яке повинно бути діагностовано. У ендокринолога можна пройти тест на толерантність до глюкози. І дієту краще придумувати не самостійно, а розробити спільно з дієтологом, що спеціалізується на дієтах для вирішення гормональних проблем, таких як резистентність до інсуліну.

Safe Connection за матеріалами bodyandsoul.com.au