Якщо в сім’ї росте дитина з ВІЛ статусом чи СНІДом, то рано чи пізно настане час, коли доведеться їй про це розповісти.
Чи потрібно ВІЛ-позитивним дітям знати про їх статус? Як вибрати найкращий момент для розмови про це і в якому віці? Що саме треба розповісти дитині про ВІЛ та про СНІД? Яку реакцію можна чекати від дитини у відповідь на цю інформацію? Як допомогти дитині жити з цим всім далі? Питань дуже багато і вони всі потребують докладних відповідей.
Нема чітко визначеного віку, в якому рекомендують розкривати ВІЛ статус дитини. Сходяться орієнтовно до віку 7-12 років, проте це все дуже індивідуально для кожного окремого випадку. Розроблено багато брошур, які допомагають сім’ям, в яких є діти з ВІЛ-позитивним статусом та діти хворі на СНІД. Працюють спеціальні центри, куди родини можуть звернутися за допомогою психологів, які нададуть усю необхідну допомогу.
Батьки самі повинні вирішити, коли і як розповісти про це дитині. Але очевидним є те, що дитина має почути про це у спеціальній спланованій обстановці. Бо ця інформація звісно що змінить її життя. Діти, як би це не видавалося дивним, переважно здогадуються про свій ВІЛ статус. Тому розповідь батьків та близьких людей про це збільшить ступінь довіри дитини до них. Гірше буде, якщо до цієї розмови дитина взнає про це від когось стороннього.
Розкриття ВІЛ статусу та роз’яснення дитині про ВІЛ інфекцію допоможе їй зрозуміти необхідність боротися з хворобою, відповідальніше сприймати чергові візити до лікарні, необхідні маніпуляції та прийом ліків. Чим швидше це питання перестане бути табу вдома, тим батькам теж стане легше, бо багато тем перестануть бути закритими. Важливо зрозуміти і відчути момент, коли дитина готова дізнатися таку важливу інформацію про себе. Діти не вміють лукавити. Тому не зможуть довго приховувати питання щодо тем, які їх цікавлять. Якщо ж постійно уникати (ігнорувати) такі розмови, то дитина може почати шукати відповіді з інших джерел і ви можете втратити довіру дитини назавжди.
Для цієї важливої розмови варто закликати на допомогу психолога, який має досвід у цьому. Під час та після розмови можна очікувати різної реакції дитини. І треба бути до цього готовими. Одні діти можуть впасти в розпач і будуть потребувати значно серйозніших та триваліших роз’яснень. Інші діти досить швидко починають значно відповідальніше відноситися до себе та свого життя. Усі діти, незалежно від реакції, будуть потребувати психологічної допомоги і що найголовніше, - відчуття великої любові та підтримки від батьків. Не треба відгороджувати дитину від суспільного життя. Треба підтримувати дитину у тому, щоб вона ходила до школи, якщо дитина менша – у дошкільних навчальний заклад. Треба додавати дитині впевненості у тому, що вона така сама як й інші діти. Гіпер опіка батьків може цьому стати на заваді.
Але є теми, на які батьки дітей з ВІЛ позитивним статусом чи СНІДом повинні звертати особливу увагу. Для прикладу йдеться про так звану статеву гігієну, коли дитина перебуває вже у відповідному віці. Саме від батьків дитина має почути про презерватив, про відповідальність щодо захисту свого партнера від ВІЛ-інфікування, щодо власного захисту від інших хвороб, які передаються статевим шляхом. У центрах СНІДу відбуваються зустрічі тих, в кого є ВІЛ-статус чи СНІД. Дуже добре, коли дитина познайомиться з іншими дітьми з ВІЛ чи СНІДом.
На будь-яке запитання дитини щодо свого захворювання батьки мають відповідати максимально чесно. Якщо бракує інформації чи просто слів, то не треба нехтувати допомогою фахівців. Дитина дуже тонко відчуває емоції батьків, тому чим спокійнішою буде розмова та поведінка батьків, тим діти будуть почуватися впевненіше та затишніше.
Діти повинні знати, що в них є повне право не розголошувати про свій статус тим, кому вони не хочуть. Їм треба пояснити, що не всі довкола достатньо проінформовані про ВІЛ та СНІД. Тому важливо, щоб дитина мала досить інформації про свій статус та стан, щоб могла відповісти на багато питань щодо цього.
Наука не стоїть на місці. Ще 10-ть років тому наявність ВІЛ та СНІДу – це був практично вирок. Тепер через наявність ліків, відповідних центрів, спеціалістів, життя ВІЛ-інфікованих дітей та дітей зі СНІД у соціальному понятті не повинне відрізнятися від інших.
Не треба боятися! Долаючи власні страхи ми значно покращуємо якісь життя наших дітей.
Мар'яна Возниця
P.S. Додаємо перелік регіональних відділень ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» та ВІЛ-сервісних організацій, які мають досвід розкриття ВІЛ-статусу дитині
1. Кримське відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
95050, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 21
8 (0652) 54 90 06
[email protected]
2. Миколаївське обласне відділення ВБО
«Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
54000, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 131-В
8 (0512) 58 55 38; 8 (068) 289 32 22
[email protected]
3. Сумське обласне відділення ВБО
«Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
40020, м. Суми, вул. Курська, 111, оф. 2
8 (099) 330 43 43
[email protected]
4. Черкаське обласне відділення ВБО
«Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
18002, м. Черкаси, вул. Можайського, 50
8 (0472) 32 14 42
[email protected]
http://www.network.ck.ua/
5. Харківське обласне відділення ВБО
«Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
61052, м. Харків, вул. Боротьби, 6
8 (057) 751 20 03
http://khar-hiv.info/
6. Львівське обласне відділення ВБО
«Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
м. Львів, вул. Лемківська, 8 кв.4
8 (032) 231-92-44
[email protected]
7. Чернігівське обласне відділення ВБО
«Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
м. Чернігів, вул. Ціолковського, 5
8 (0462) 97-06-24
[email protected]
http://lgv.cn.ua/
8. Київське міське відділення ВБО
«Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
м. Київ, вул. Відпочинку, 11 (приміщення КМКЛ№5), 9-й поверх
8 (044) 543-99-71
[email protected]
http://plwh.kiev.ua/
9. Севастопольська міська благодійна організація
«Гавань плюс»
99003, м. Севастополь, вул. Комуністична, 40, каб. 1
8 (0692) 55 21 82, 8 (0692) 94 63 65
[email protected]
http://vk.com/haven.plus
10. Благодійна організація «Клуб «Світанок»
м. Донецьк, пр. Ілліча, б. 58-а
(062) 345-2213, (062) 345-2129, (062) 385-7780
www.club-svitanok.org.ua
11. Громадська організація "Дитинство - без СНІДу"
м. Київ, Стрітенська, 7/9
8 (044) 279-35-94
[email protected]
12. Благодійна Асоціація «Світло надії»
36000, м. Полтава, вул. Артема, 28-А
8 (0532) 50 85 99, 8 (0532) 60 60 81
[email protected]
http://www.lightofhope.com.ua
13. Благодійна організація
«Благодійний фонд «Життя триває»
Запорізька обл., 72312, м. Мелітополь, пл. Перемоги, 3, оф.810
8 (06192) 6 67 20
[email protected]
14. Громадська організація «Сонячне Коло»
65102, м. Одеса, вул. 1-ша Сортувальна, 34-А
8 (048) 718 68 27
[email protected]
http://sun-organization.blogspot.com/
15. Благодійний фонд "Надія та порятунок"
м. Сімферополь, вул. Гоголя, 47
050 844 10 00
[email protected]
16. Громадська організація «Дорога життя Дніпро»
м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 103
099 359 76 99
[email protected]
17. Дніпропетровська обласна громадська організація «Аспарагус»
м. Новомосковськ, пров. Парковий, 1
050 932 89 78
[email protected]
18. Дніпропетровська обласна організація «Енергія життя плюс»
м. Нікополь, вул. Гагаріна, 85А
066 651 90 38
[email protected]
19. Громадська організація «Імпульс»
м. Павлоград, вул. Рєпіна, 95
8 (0563) 209621; 050 232 89 78
[email protected]
Чернівецьке обласне відділення ВБО "Всеукраїнська мережа ЛЖВ"
м. Чернівці, вул. Полетаєва, 11
(0372) 24-39-26
[email protected]